лій
лою, ч.
Жир рогатої худоби, що вживається в їжу; за давніх часів використовувався для освітлення.
|| перен. Жирова речовина, що виділяється залозами шкіри людини.
Лій топити з кого — а) піджарювати кого-небудь на вогні (з міфологічних і релігійних уявлень про пекло); б) мордувати кого-небудь, знущатися з когось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови