маг
-а, ч.
1》 У країнах Стародавнього Сходу – жрець, що виконував релігійні обряди й провіщав майбутнє.
2》 Людина, що нібито володіє таємницями магії (у 1 знач.); характерник, чарівник, чаклун, віщун.
Великий тлумачний словник сучасної української мови