Великий тлумачний словник сучасної мови

малолюдний

малолю́дний

-а, -е.

Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей.

|| Такий, де живе небагато людей.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. малолюдний — малолю́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. малолюдний — МАЛОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей. Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (М. Коцюбинський); Похорон був малолюдним (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. малолюдний — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. малолюдний — Малолю́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. малолюдний — МАЛОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Такий, на якому перебуває, присутня мала кількість людей. Антін безцільно блукав по тихих, малолюдних вулицях міста (Коцюб., II, 1955, 284); Похорон був малолюдним (Дмит., Розлука, 1957, 19); // Такий, де живе небагато людей.  Словник української мови в 11 томах
  6. малолюдний — Малолюдний, -а, -е Малолюдный. К. Гр. Кв.  Словник української мови Грінченка