маркіз
маркі́з
-а, ч.
1》 У середньовічній Франції та Італії – великий феодал, який за становою ієрархією знаходився між герцогом і графом.
2》 У деяких країнах Західної Європи – дворянський титул, середній між графом і герцогом, а також особа, що має цей титул.
3》 іст. Те саме, що маркграф.
Великий тлумачний словник сучасної української мови