Великий тлумачний словник сучасної мови

марнодум

марноду́м

-а, ч., розм.

Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. марнодум — марноду́м іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. марнодум — МАРНОДУ́М, а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми. [Ядвіга:] Бусю! Ти ж наперед юнацтво все кляла? [Грохольська:] Бо всі тепер юнаки марнодуми (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. марнодум — МАРНОДУ́М, а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми. [Ядвіга:] Бусю! Ти ж наперед юнацтво все кляла? [Грохольська:] Бо всі тепер юнаки марнодуми (Стар., Вибр.  Словник української мови в 11 томах