марнодум —
-а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
марнодум —
МАРНОДУ́М, а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми. [Ядвіга:] Бусю! Ти ж наперед юнацтво все кляла? [Грохольська:] Бо всі тепер юнаки марнодуми (М.
Словник української мови у 20 томах
марнодум —
МАРНОДУ́М, а, ч., розм. Людина, яка любить удаватися в зайві, непотрібні міркування, роздуми. [Ядвіга:] Бусю! Ти ж наперед юнацтво все кляла? [Грохольська:] Бо всі тепер юнаки марнодуми (Стар., Вибр.
Словник української мови в 11 томах