Значення в інших словниках
-
марюка —
марю́ка іменник жіночого роду, істота міфічна істота
Орфографічний словник української мови
-
марюка —
див. привид
Словник синонімів Вусика
-
марюка —
МАРЮ́КА, и, ж., рідко. Збільш. до мара́ 2. Боявся [капітан] станути [стати], зупинитися на хвилинку, немов там за ним гналася якась марюка (І. Франко); Одної ночі приснився Андреолі дивний сон: неначе вона гуляє в себе в саду із своїм милим..
Словник української мови у 20 томах
-
марюка —
Марю́ка, -ки, -ці; -рю́ки, -рю́к
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
марюка —
МАРЮ́КА, и, ж. Збільш. до мара́ 2. Боявся [капітан] станути, зупинитися на хвилинку, немов там за ним гналася якась марюка (Фр., VI, 1951, 426); *У порівн. [Молодиця:] Тьфу ти, нечиста сила!...
Словник української мови в 11 томах
-
марюка —
Марю́ка, -ки ж. ув. отъ мара. Призракъ, привидѣніе, злой духъ. Згинь ти, марюко! Мир. ХРВ. 10.
Словник української мови Грінченка