микати
ми́кати
-аю, -аєш і мичу, мичеш, недок., перех.
1》 Чесати льон або коноплі для прядива.
2》 діал. Виривати що-небудь звідкись; виривати з корінням (рослини).
|| Скубти.
Горе микати нар.-поет. — бідувати, поневірятися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови