мимохідь
мимохі́дь
присл.
1》 Проходячи мимо кого-, чого-небудь; по дорозі.
2》 перен. Не зосереджуючись на чому-небудь; між іншим.
Великий тлумачний словник сучасної української мовимимохі́дь
присл.
1》 Проходячи мимо кого-, чого-небудь; по дорозі.
2》 перен. Не зосереджуючись на чому-небудь; між іншим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови