миролюбний
миролю́бний
-а, -е.
Який любить мир (див. мир I 1)); не схильний до війни, ворожнечі, сварок.
|| Оснований на політиці миру і дружби.
|| Сповнений приязні, дружелюбності до інших.
Великий тлумачний словник сучасної української мовимиролю́бний
-а, -е.
Який любить мир (див. мир I 1)); не схильний до війни, ворожнечі, сварок.
|| Оснований на політиці миру і дружби.
|| Сповнений приязні, дружелюбності до інших.
Великий тлумачний словник сучасної української мови