мислити
ми́слити
-лю, -лиш, недок.
1》 неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності й роблячи висновки.
2》 неперех., розм. Те саме, що думати 2).
|| з інфін. Мати намір, збиратися робити що-небудь.
3》 перех. Уявляти собі кого-, що-небудь. Мислити добро. Не мислити зла комусь.
4》 Уявляти, створювати конкретні та абстрактні образи, оперувати ними та подумки робити відповідні висновки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови