мокрінь

мокрі́нь

-і, ж., розм.

1》 Вогкість, дощова погода.

2》 Що-небудь мокре, вологе.

Значення в інших словниках

1. мокрінь — мокрі́нь іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. мокрінь — див. грязь  Словник синонімів Вусика
3. мокрінь — МОКРІ́НЬ, і, ж., розм. 1. Вогкість, дощова погода. Важко було їм голодним стояти в степу просто неба в пронизливий осінній холод і мокрінь (З. Тулуб). 2. Що-небудь мокре, вологе. Якийсь дідок, потягуючись, вийшов [на терасу], Сів біля мене – також на мокрінь – І закурив (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. мокрінь — СЛЬОТА́ (хмарна сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі), МОКРІ́НЬ розм., МОКРОТЕ́ЧА розм., МОКРОТА́ розм., МОКРЕ́ЧА розм., ЛЯПАВИ́ЦЯ розм., МОКВА́ діал., ЛЯПОТНЯ́ВА діал., ПЛЮТА́ діал. Надворі сіра холодна сльота.  Словник синонімів української мови
5. мокрінь — МОКРІ́НЬ, і, ж., розм. 1. Вогкість, дощова погода. Важко було їм голодним стояти в степу просто неба в пронизливий осінній холод і мокрінь (Тулуб, Людолови, II, 1957, 532). 2. Що-небудь мокре, вологе. Якийсь дідок, потягуючись, вийшов [на терасу].  Словник української мови в 11 томах