Значення в інших словниках
-
молитовник —
молито́вник іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
молитовник —
Молитвослов, збірка молитов; (з календарем святих) полустав.
Словник синонімів Караванського
-
Молитовник —
І Молитвеник Книга, що містить тексти молитов, які використовують поза богослужінням, під час деяких богослужінь добового кола, під час та після здійснення таїнств, а також церковно-релігійні пісні, пасхалію, церковний календар...
Словник церковно-обрядової термінології
-
молитовник —
МОЛИТО́ВНИК, а, ч. Збірник молитов. В руках у неї [дівчини] були чотки й молитовник (І. Нечуй-Левицький); Новий піп тільки зрідка показувався людям .. Вечорами виходив з молитовником у руках (Я. Галан).
Словник української мови у 20 томах
-
молитовник —
Молито́вник, -ка; -то́вники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
молитовник —
МОЛИТО́ВНИК, а, ч. Збірник молитов. В руках у неї [дівчини] були чотки й молитовник (Н.-Лев., І, 1956, 348); Новий піп тільки зрідка показувався людям.. Вечорами виходив з молитовником у руках (Галан, Гори.., 1956, 21).
Словник української мови в 11 томах
-
молитовник —
Молитовник, -ка м. Молитвенникъ. Котл. Ен. III. 47. Зося... схилила голову над молитовником. Левиц. І. 1. 272.
Словник української мови Грінченка