Значення в інших словниках
-
моргуля —
моргу́ля іменник жіночого роду ґуля діал.
Орфографічний словник української мови
-
моргуля —
див. наріст
Словник синонімів Вусика
-
моргуля —
ГУ́ЛЯ (опуклість на тілі від удару, запалення), ГУДЗЬ (ГУДЗ) розм., ГУ́ГЛЯ розм., ШИША́К розм., ГУ́ДЗИК діал., МОРГУ́ЛЯ діал., БАЛА́БУХА діал. З водовозки полетів (син) сторчака додолу і набив чималу ґулю на коліні (Панас Мирний); — Капосна баба..
Словник синонімів української мови
-
моргуля —
МОРГУ́ЛЯ, і, ж., діал. Гуля ( див. гу́ля¹). — Чи велика, мамо, моргуля на голові? — спитав насмішкувато Лаврін (Н.-Лев., II, 1956, 321); [Химка:] Чи не знаєте, що зробити дитині: отут за вухом отака зробилася моргуля? (Крон., IV, 1959, 21).
Словник української мови в 11 томах