Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
мізкуватий —
мізкува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
мізкуватий —
див. розумний
Словник синонімів Вусика
мізкуватий —
МІЗКУВА́ТИЙ, а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий. Хлопець удався мізкуватий, поштивий і, нівроку йому, – не бридкий (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
мізкуватий —
МІЗКУВА́ТИЙ, а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий. Хлопець удався мізкуватий, поштивий і, нівроку йому, — не бридкий (Ю. Янов., Мир, 1956, 286).
Словник української мови в 11 томах