мінливість

мінли́вість

-вості, ж.

Властивість за знач. мінливий.

Значення в інших словниках

1. мінливість — мінли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. мінливість — [м'інлив'іс'т'] -вос'т'і, ор. -в'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. мінливість — МІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мінли́вий. Він водив очима по кімнаті, і густі, відтопирчені [відстовбурчені] крилаті брови то зводились, то спадали, виявляючи мінливість розворушених думок (Олесь Досвітній)...  Словник української мови у 20 томах
4. мінливість — МІНЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мінли́вий. Він водив очима по кімнаті, і густі, відтопирчені [відстовбурчені] крилаті брови то зводились, то спадали, виявляючи мінливість розворушених думок (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах