Великий тлумачний словник сучасної мови

міноносець

міноно́сець

-сця, ч.

Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. міноносець — міноно́сець іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. міноносець — МІНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Ескадрений міноносець “Гроза” стояв на внутрішньому рейді (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
  3. міноносець — Невел., швидкісний і маневрений бойовий корабель кінця XIX і поч. ХХ ст., гол. озброєння якого становили торпеди; після II Світової війни завдання м. перейняли ескадренні м.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. міноносець — МІНОНО́СЕЦЬ, сця, ч. Невеликий бойовий корабель з торпедним озброєнням. Ескадрений міноносець "Гроза" стояв на внутрішньому рейді (Кучер, Чорноморці, 1948, 5).  Словник української мови в 11 томах