мірний
мі́рний
-а, -е.
1》 Який відбувається, здійснюється у певному ритмі; розмірений, ритмічний.
2》 спец. Яким вимірюють що-небудь, який є міркою.
3》 Який не виявляє себе повною мірою, на повну силу; стриманий, поміркований.
4》 Проміжний ознаками, якостями між двома протилежними величинами (великим і малим, високим і низьким, важким і легким і т. ін.); помірний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови