Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
мірно —
мі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
мірно —
МІ́РНО. Присл. до мі́рний 1, 3, 4. Цілий ліс дитячих голів розхитувався мірно й одностайно вправо і вліво (С. Васильченко); Мірно й глухо б'ють колеса на рейках (В. Кучер); З гранату мірно спадали краплини води (В. Підмогильний).
Словник української мови у 20 томах
мірно —
мі́рно помірно (ст): Поставити вазонок в теплі, де багато світла. Підливати мірно (Нова хата 1937)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
мірно —
МІ́РНО. Присл. до мі́рний 1, 3, 4. Цілий ліс дитячих голів розхитувався мірно й одностайно вправо і вліво (Вас., І, 1959, 314); Мірно й глухо б’ють колеса на рейках (Кучер, Трудна любов, 1960, 202).
Словник української мови в 11 томах
мірно —
Мірно нар. Умѣренно.
Словник української мови Грінченка