набивати
набива́ти
-аю, -аєш, недок., набити, -б'ю, -б'єш, док.
1》 перех. Наповнювати чимось, щільно втискуючи, вкладаючи всередину.
2》 перех. Ударами, тертям об що-небудь і т. ін. робити якесь болісне пошкодження.
3》 перех. Ударами надівати, насаджувати на що-небудь.
|| Насаджуючи обручі і т. ін., робити або лагодити що-небудь.
4》 перех. Те саме, що заряджати 1).
5》 перех. Забивати, вганяти що-небудь у великій кількості.
6》 перех. Прибивати що-небудь до чогось.
7》 тільки док., перех. Ударами, побоями завдати болю.
|| перев. зі сл. морда, пика, фізіономія і т. ін. Б'ючи по чому-небудь, спричинити біль.
8》 неперех., рідко. Проникати куди-небудь (про дощ, пил і т. ін.).
|| безос.
9》 перех. Убивати, знищувати велику кількість (людей, звірів, птахів і т. ін.).
10》 перех. Розбивати, роздрібнювати велику кількість чого-небудь. Набити скла. Набити каменю.
11》 перех., текст. Вибивати на тканині певним способом якийсь узор.
Великий тлумачний словник сучасної української мови