набій
набі́й
-бою, ч.
1》 Кількість вибухової речовини, необхідної для пострілу; заряд.
2》 Бойовий снаряд, патрон з необхідною для пострілу кількістю вибухової речовини, а також куля, дріб або картеч.
Великий тлумачний словник сучасної української мови