навідниця

навідни́ця

-і.

Жін. до навідник.

Значення в інших словниках

1. навідниця — навідни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. навідниця — НАВІДНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до навідни́к 1. Прийшлося і їй одного разу відпрацювати навідницею гармати (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. навідниця — НАВІДНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до навідни́к.  Словник української мови в 11 томах