Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
наголів'я —
наголі́в'я іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
наголів'я —
НАГОЛІ́В'Я, я, с., розм. 1. Місце на постелі, куди лягають головою. Заснув раптово .. Всю ніч сиділа в наголів'ї мати І погляду не зводила сестра (А. Малишко). 2. Верхня потовщена частина чого-небудь, за яку можна братися; наголовач (у 3 знач.).
Словник української мови у 20 томах
наголів'я —
УЗГОЛІ́В'Я (УЗГОЛО́В'Я) (місце на постелі, куди лягають головою), НАГОЛІВ'Я розм., ПРИГОЛІ́В'Я (ПРИГОЛОВ'Я) розм., ПРИ́ГОЛОВАЧ діал.; В ГО́ЛОВАХ (це місце або простір коло нього).
Словник синонімів української мови