Значення в інших словниках
-
надвечірок —
надвечі́рок іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
надвечірок —
див. вечір
Словник синонімів Вусика
-
надвечірок —
НАДВЕЧІ́РОК, рка, ч., розм. Те саме, що надвечі́р'я. Стояв свіжий осінній надвечірок (І. Сенченко); – Як ти [дівчина] жила ці роки всі і дні? – Плакала тяжко, тужила гірко. Чекала ранку до надвечірка (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах
-
надвечірок —
НАДВЕЧІ́РОК, рка, ч., розм. Те само, що надвечі́р’я. Стояв свіжий осінній надвечірок (Сеич., Онов., 1959, 51); Весна пробивалася з землі, линула з неба, пломеніла в барвистих загравах світань і надвечірків… (Грим., Незакінч. роман, 1962, 204).
Словник української мови в 11 томах