надвоє
на́двоє
присл.
1》 На дві частини; навпіл.
|| рідко. У два рази; удвічі, удвоє.
2》 перен., розм. Двозначно, непевно.
Великий тлумачний словник сучасної української мовина́двоє
присл.
1》 На дві частини; навпіл.
|| рідко. У два рази; удвічі, удвоє.
2》 перен., розм. Двозначно, непевно.
Великий тлумачний словник сучасної української мови