Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
надокучний —
надоку́чний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
надокучний —
див. докучливий; нав'язливий
Словник синонімів Вусика
надокучний —
НАДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що надоку́чливий. Під призьбою лежить замислений собака І вухом одганяє мух надокучних (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
надокучний —
НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ́РНИЙ, НАДОЇ́ДЛИВИЙ розм.
Словник синонімів української мови
надокучний —
НАДОКУ́ЧНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що і надоку́чливий. Під призьбою лежить замислений собака І вухом одганяв мух надокучних (Рильський, І, 1960, 131).
Словник української мови в 11 томах