Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
надудкуватий —
НАДУ́ДКУВАТИЙ, а, е. розм. Який має повне стебло. Очерет густий та й надудкуватий (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
надудкуватий —
Наду́дкуватий, -а, -е Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Словник української мови Грінченка