надушений

наду́шений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до надушити I.

II -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до надушити II.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. надушений — наду́шений 1 дієприкметник стиснений наду́шений 2 дієприкметник обприсканий  Орфографічний словник української мови
2. надушений — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
3. надушений — НАДУ́ШЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до надуши́ти¹. Холоне тіло, терпнуть надушені об метал кістки (М. Сиротюк). НАДУ́ШЕНИЙ², а, е. Дієпр. пас. до надуши́ти². Який причепурений Олексій Петрович і який надушений жасміном (Марко Вовчок); Далеко за південь.  Словник української мови у 20 томах
4. надушений — НАДУ́ШЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до надуши́ти¹. НАДУ́ШЕНИЙ², а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до надуши́ти². Далеко за південь. Саме та пора, коли сонце вже не пече, а розливає приємне, надушене соковитими пахощами літепло (Коз., Зол.  Словник української мови в 11 томах