наживний
наживни́й
I -а, -е.
Якого можна нажити; придбаний, набутий, нажитий ким-небудь. Справа наживна.
II -а, -е.
Який застосовується як наживка. Наживна риба.
|| На якого прикріплюють наживку; з наживкою. Наживний гачок.
Великий тлумачний словник сучасної української мови