накошений
нако́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до накосити.
|| у знач. прикм.
|| накошено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинако́шений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до накосити.
|| у знач. прикм.
|| накошено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови