намилений

нами́лений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до намилити.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. намилений — нами́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намилений — НАМИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нами́ли́ти. Макс обережно ставить намилену пухку шапочку щітки на стіл, засуває руки в кишені і, одкинувшись на стілець, дивиться у вікно (В. Винниченко); Він тримав люстерко перед Романовою намиленою фізіономією (І.  Словник української мови у 20 томах
3. намилений — НАМИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нами́ли́ти. Штик та намилені вірьовки для всіх, хто не згоден, щоб вождь [Врангель] сам за них думав! (Гончар, II, 1959, 359); // У знач. прикм. Вона підійшла до нього збоку і намиленим.. віхтем стала натирати спину (Тют., Вир, 1964, 476).  Словник української мови в 11 томах