наморщений

намо́рщений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наморщити.

2》 у знач. прикм. Укритий зморшками; зморщений.

Значення в інших словниках

1. наморщений — намо́рщений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наморщений — НАМО́РЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до намо́рщити. Радість помалу проступає знову, розгладжує покривлені уста, наморщене болючими горбиками чоло, знову вогко проміниться з очей (В. Винниченко); Максим розгублено підіймає голову.  Словник української мови у 20 томах
3. наморщений — НАМО́РЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до намо́рщити. Максим розгублено підіймає голову. На гілляці крислатої груші-дички сидить наморщений усміхом дід Дунай і погойдує ногами (Стельмах, І, 1962, 219); *Образно.  Словник української мови в 11 томах