наритий

нари́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до нарити.

Значення в інших словниках

1. наритий — нари́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. наритий — НАРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нари́ти. Він [горностай] вибігав з щілини десь і шнирив межи каміннями, ворожив щось біля купки наритої черв'яком землі, вилазив на коріння і бігав по нім сюди-туди (І. Багряний).  Словник української мови у 20 томах