настил
I н`астил-у, ч.
1》 Поверхня чого-небудь, утворена з настелених дощок або чогось іншого.
2》 чого, який. Те, що покриває що-небудь, настелене на чомусь.
|| Шар снігу на чому-небудь.
II наст`ил-у, ч.
Те саме, що настилання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови