настил
I н`астил-у, ч.
1》 Поверхня чого-небудь, утворена з настелених дощок або чогось іншого.
2》 чого, який. Те, що покриває що-небудь, настелене на чомусь.
|| Шар снігу на чому-небудь.
II наст`ил-у, ч.
Те саме, що настилання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настил — на́стил іменник чоловічого роду поверхня; щось настелене; шар снігу насти́л іменник чоловічого роду настилання Орфографічний словник української мови
- настил — див. поміст Словник синонімів Вусика
- настил — НА́СТИЛ¹, у, ч. 1. Поверхня чого-небудь, утворена з настелених дощок або чогось іншого. На дерев'яному настилі мосту .. тупотіли коні, лунали кроки багатьох людей (С. Словник української мови у 20 томах
- настил — НА́СТИЛ (суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі), ПОМІ́СТ, НАКА́Т (перев. про настил, що утворює перекриття землянки, бліндажа). Всю ніч він разом з бійцями будував переправу через болото. Словник синонімів української мови
- настил — На́стил, -лу; -стили, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- настил — НА́СТИЛ, у, ч. 1. Поверхня чого-небудь, утворена з настелених дощок або чогось іншого. На дерев’яному настилі мосту .. тупотіли коні, лунали кроки багатьох людей (Скл. Словник української мови в 11 томах
- настил — Призначена для руху транспортних засобів і пішоходів горизонтальна поверхня моста та в інших подібних спорудах. Архітектура і монументальне мистецтво
- настил — Настил, -лу м. Слой снѣга на корѣ деревьевъ, крышахъ зданій и пр. Борз. у. Словник української мови Грінченка