настил

Призначена для руху транспортних засобів і пішоходів горизонтальна поверхня моста та в інших подібних спорудах.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настил — НА́СТИЛ (суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі), ПОМІ́СТ, НАКА́Т (перев. про настил, що утворює перекриття землянки, бліндажа). Всю ніч він разом з бійцями будував переправу через болото. Словник синонімів української мови
  2. настил — на́стил іменник чоловічого роду поверхня; щось настелене; шар снігу насти́л іменник чоловічого роду настилання Орфографічний словник української мови
  3. настил — див. поміст Словник синонімів Вусика
  4. настил — НА́СТИЛ, у, ч. 1. Поверхня чого-небудь, утворена з настелених дощок або чогось іншого. На дерев’яному настилі мосту .. тупотіли коні, лунали кроки багатьох людей (Скл. Словник української мови в 11 томах
  5. настил — НА́СТИЛ¹, у, ч. 1. Поверхня чого-небудь, утворена з настелених дощок або чогось іншого. На дерев'яному настилі мосту .. тупотіли коні, лунали кроки багатьох людей (С. Словник української мови у 20 томах
  6. настил — I н`астил-у, ч. 1》 Поверхня чого-небудь, утворена з настелених дощок або чогось іншого. 2》 чого, який. Те, що покриває що-небудь, настелене на чомусь. || Шар снігу на чому-небудь. II наст`ил-у, ч. Те саме, що настилання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. настил — На́стил, -лу; -стили, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. настил — Настил, -лу м. Слой снѣга на корѣ деревьевъ, крышахъ зданій и пр. Борз. у. Словник української мови Грінченка