невгавущий

невгаву́щий

-а, -е.

Те саме, що невгавучий.

Значення в інших словниках

1. невгавущий — невгаву́щий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невгавущий — Безугавний, неугавний, НЕВГАМОВНИЙ, невтихомирний; невгавучий.  Словник синонімів Караванського
3. невгавущий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
4. невгавущий — НЕВГАВУ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що невгаву́чий. Дід витягає з кишені довгу, мов свічечку, цукерку, хлопчак вихоплює її з рук і з вереском біжить до ліжка. – Яке ж галасливе та невгавуще! – сміється і зітхає старий (М. Стельмах); Напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
5. невгавущий — БЕЗУГА́ВНИЙ (про які-небудь звуки — який не змовкає, не стихає, лунає безперервно), НЕВГАМО́ВНИЙ, НЕВГАВА́ЮЧИЙ, НЕВМОВКА́ЮЧИЙ, НЕВЩУХА́ЮЧИЙ, НЕМО́ВЧНИЙ, НЕСТИХА́ЮЧИЙ, НЕУГА́ВНИЙ (НЕВГА́ВНИЙ), НЕВГОМО́ННИЙ, НЕВГАВУ́ЧИЙ (НЕВГАВУ́ЩИЙ) розм.  Словник синонімів української мови
6. невгавущий — НЕВГАВУ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що невгаву́чий. Дід витягає з кишені довгу, мов свічечку, цукерку, хлопчак вихоплює її з рук і з вереском біжить до ліжка. — Яке ж галасливе та невгавуще!...  Словник української мови в 11 томах