невідривний

невідри́вний

неодривний, -а, -е.

Якого не можна відривати від чого-небудь; тісно пов'язаний з чимсь; нерозривний.

|| Який діє або здійснюється безперервно, не припиняючись (про погляд, увагу).

Значення в інших словниках

1. невідривний — невідри́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невідривний — НЕВІДРИ́ВНИЙ, НЕОДРИ́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відривати від чого-небудь; тісно пов'язаний з чимсь; нерозривний. Життя й діяльність Карпенка-Карого невідривні від театру (з наук. літ.); Франко ..  Словник української мови у 20 томах
3. невідривний — НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ (якого не можна відокремити від кого-, чого-небудь), НЕВІД'Є́МНИЙ, НЕВІДНЯ́ТНИЙ, НЕВІДРИ́ВНИЙ (якого не можна відірвати від кого-, чого-небудь). — Він вірив, що історія уже невіддільна від нього (М.  Словник синонімів української мови
4. невідривний — НЕВІДРИ́ВНИЙ, НЕОДРИ́ВНИЙ, а, е. Якого не можна відривати від чого-небудь; тісно пов’язаний з чимсь; нерозривний. Життя й діяльність Карпенка-Карого невідривні від театру (Укр. літ.  Словник української мови в 11 томах