невідривний
невідри́вний
неодривний, -а, -е.
Якого не можна відривати від чого-небудь; тісно пов'язаний з чимсь; нерозривний.
|| Який діє або здійснюється безперервно, не припиняючись (про погляд, увагу).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невідривний — невідри́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- невідривний — НЕВІДРИ́ВНИЙ, НЕОДРИ́ВНИЙ, а, е. 1. Якого не можна відривати від чого-небудь; тісно пов'язаний з чимсь; нерозривний. Життя й діяльність Карпенка-Карого невідривні від театру (з наук. літ.); Франко .. Словник української мови у 20 томах
- невідривний — НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ (якого не можна відокремити від кого-, чого-небудь), НЕВІД'Є́МНИЙ, НЕВІДНЯ́ТНИЙ, НЕВІДРИ́ВНИЙ (якого не можна відірвати від кого-, чого-небудь). — Він вірив, що історія уже невіддільна від нього (М. Словник синонімів української мови
- невідривний — НЕВІДРИ́ВНИЙ, НЕОДРИ́ВНИЙ, а, е. Якого не можна відривати від чого-небудь; тісно пов’язаний з чимсь; нерозривний. Життя й діяльність Карпенка-Карого невідривні від театру (Укр. літ. Словник української мови в 11 томах