невільник

неві́льник

заст. невольник, -а, ч.

1》 Те саме, що раб.

2》 Той, кого взяли в полон або насильно поневолили.

|| заст. Ув'язнений, арештант.

3》 Людина, яка перебуває під владою кого-, чого-небудь, позбавлена свободи.

Значення в інших словниках

1. невільник — неві́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. невільник — Раб, іст. галерник; (бранець) полонений; невольник; п! В'ЯЗЕНЬ.  Словник синонімів Караванського
3. невільник — Арештант, бранець, виселенець, виселений, в'язень, галерник (іст.), заарештований, загнузданий, загнузданик, закайданений, закапканений, закріпачений, заложник, заручник, засланець, засланий, засланик, захомучений, захомученик, зек, кайданник...  Словник синонімів Вусика
4. невільник — [неив’іл'ниек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў  Орфоепічний словник української мови
5. невільник — НЕВІ́ЛЬНИК, заст. НЕВО́ЛЬНИК, а, ч. 1. Те саме, що раб. Ходить [віла] скрізь по вулицях, майданах, де стоять невільники на продаж, та шукає свого побратима (Леся Українка); Петро положив йому гаман грошей за пазуху на викуп невольника з неволі (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
6. невільник — В'Я́ЗЕНЬ (той, хто перебуває в ув'язненні), УВ'Я́ЗНЕНИЙ, АРЕШТА́НТ, АРЕШТО́ВАНИЙ, НЕВІ́ЛЬНИК, ТЮРЯ́ЖНИК розм., КРИМІНА́ЛЬНИК заст., ОСТРО́ЖНИК заст., НЕВО́ЛЬНИК заст. Думали невдовзі налетіти на гестапівську тюрму і визволити в'язнів (А.  Словник синонімів української мови
7. невільник — Неві́льник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. невільник — НЕВІ́ЛЬНИК, заст. НЕВО́ЛЬНИК, а, ч. 1. Те саме, що раб. Ходить [віла] скрізь по вулицях, майданах, де стоять невільники на продаж, та шукає свого побратима (Л. Укр., І, 1951, 390); Петро положив йому гаман грошей за пазуху на викуп невольника з неволі (П.  Словник української мови в 11 томах
9. невільник — Невільник, -ка м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. ум. невільничок.  Словник української мови Грінченка