недбайло

недба́йло

-а, с., розм.

Те саме, що недбайливець.

Значення в інших словниках

1. недбайло — недба́йло іменник чоловічого або середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. недбайло — див. ледачий; недбайливий  Словник синонімів Вусика
3. недбайло — НЕДБА́ЙЛО, а, ч., розм. Те саме, що недбайли́вець. – Ой, боже мій з цим недбайлом! – крикнула Кайдашиха, глянувши на Мелашку (І. Нечуй-Левицький); – Тільки б не попався який-небудь недбайло з запасом байдужості в сто тисяч кінських сил, такий...  Словник української мови у 20 томах
4. недбайло — НЕДБА́ЙЛО розм. (той, хто без старання, ретельності ставиться до чого-небудь), НЕДБАЙЛИ́ВЕЦЬ рідше, НЕДБА́ХА розм.; НЕХЛЮ́Й зневажл. (недбала, незібрана людина). — Тільки б не попався який-небудь недбайло, ..  Словник синонімів української мови
5. недбайло — НЕДБА́ЙЛО, а, с., розм. Те саме, що недбайли́вець. — Ой, боже мій з цим недбайлом! — крикнула Кайдашиха, глянувши на Мелашку (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах