незаперечний
незапере́чний
-а, -е.
Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний.
|| у знач. присудк. сл.
|| Який не допускає ніякого сумніву, заперечення.
Великий тлумачний словник сучасної української мовинезапере́чний
-а, -е.
Який не викликає сумніву, заперечення; явний; очевидний.
|| у знач. присудк. сл.
|| Який не допускає ніякого сумніву, заперечення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови