Великий тлумачний словник сучасної мови

неоковирно

неокови́рно

Присл. до неоковирний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неоковирно — неокови́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. неоковирно — НЕОКОВИ́РНО. Присл. до неокови́рний. Знов похитав Синявін головою, неоковирно сповзаючи з гори, як мішок з половою (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
  3. неоковирно — НЕОКОВИ́РНО. Присл. до неокови́рний. Знов похитав Синявін головою, неоковирно сповзаючи з гори, як мішок з половою (Ле, Міжгір’я, 1953, 171).  Словник української мови в 11 томах