неподільно

неподі́льно

Присл. до неподільний.

Значення в інших словниках

1. неподільно — неподі́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. неподільно — НЕПОДІ́ЛЬНО. Присл. до неподі́льний. Марта ревнувала Антона... Їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (М. Коцюбинський); Там, де ще зовсім недавно неподільно панував колоніалізм, виникли вільні, незалежні країни (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. неподільно — НЕПОДІ́ЛЬНО. Присл. до неподі́льний. І журба і радість жили в людях поряд, неподільно майже, замінюючи одна одну (Горький, Дитинство, 1947, 87); Марта ревнувала Антона… Їй хотілось мати його тільки для себе, неподільно, цілком (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах