Великий тлумачний словник сучасної мови

неправота

неправота́

-и, ж.

Неправильність міркувань, вчинків і т. ін.; помилковість.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неправота — неправота́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. неправота — НЕПРАВОТА́, и́, ж. Неправильність міркувань, вчинків і т. ін.; помилковість. Він відчуває якусь незгоду, – шукає, чи нема в цім ділі чогось такого, що довело б його власну неправоту (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. неправота — НЕПРАВОТА́, и́, ж. Неправильність міркувань, вчинків і т. ін.; помилковість. Він відчуває якусь незгоду, — шукає, чи нема в цім ділі чогось такого, що довело б його власну неправоту (Оров., Зел.  Словник української мови в 11 томах