нерозкаяний

нерозка́яний

-а, -е.

Який не розкаявся.

|| Який не виражає каяття, розкаяння.

Значення в інших словниках

1. нерозкаяний — нерозка́яний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нерозкаяний — НЕРОЗКА́ЯНИЙ, а, е. Який не визнав своєї провини, не виявив жалю з приводу якогось свого помилкового, небажаного вчинку, не розкаявся. Й очима не повів батько в синів бік.  Словник української мови у 20 томах
3. нерозкаяний — НЕРОЗКА́ЯНИЙ, а, е. Який не розкаявся. А як жахав нерозкаяний вільнодумець Пушкін сослуживців своїх страшними розмовами в Кишиневі! (Рильський, III, 1956, 190); Й очима не повів батько в синів бік.  Словник української мови в 11 томах