Великий тлумачний словник сучасної мови

нобілітація

нобіліта́ція

-ї, ж., іст.

Надання дворянського титулу, введення в дворянство.

|| Дворянський титул.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нобілітація — нобіліта́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. нобілітація — НОБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Надання дворянського титулу, введення в дворянство. Нобілітація кількох тисяч українців – це ганебний хабар, яким польський пан хоче купити нас (Іван Ле); // Дворянський титул.  Словник української мови у 20 томах
  3. нобілітація — Надання шляхетства  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. нобілітація — Юридичне надання шляхетства особі (та її нащадкам), що належить до ін. стану.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. нобілітація — НОБІЛІТА́ЦІЯ, ї, ж., іст. Надання дворянського титулу, введення в дворянство. Нобілітація кількох тисяч українців — це ганебний хабар, яким польський пан хоче купити нас (Ле, Наливайко, 1940, 94); // Дворянський титул.  Словник української мови в 11 томах