нормативний

нормати́вний

-а, -е.

1》 Який визначає норму, правила і т. ін. чого-небудь. Нормативний наголос.

Нормативна частина змісту навчання — обов'язковий для засвоєння зміст навчання, сформований відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Нормативний акт — офіційний писемний документ, що приймається уповноваженим органом; встановлює, змінює або відміняє норми права.

Нормативний документ — документ, який містить норми, правила, загальні принципи, процедури чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їхніх результатів.

2》 Який відповідає нормативу, встановлений нормативом. Нормативні запаси сировини.

Значення в інших словниках

1. нормативний — нормати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нормативний — [норматиўнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. нормативний — Міродайний, міродатний, обов'язковий  Словник чужослів Павло Штепа
4. нормативний — НОРМАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який визначає норму, правила і т. ін. чого-небудь. Словник цей [“Русско-украинский”], як зазначено в передмові до нього, нормативний і практичний (М. Рильський); Нормативний наголос. 2. Який відповідає нормативу, встановлений нормативом. Нормативні запаси сировини.  Словник української мови у 20 томах
5. нормативний — нормати́вний (франц. normatif, від лат. norma – правило) 1. Той, що встановлює норму, стандарти, визначає правила; ¤ н. акт – державний акт, що містить норми права.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. нормативний — Нормати́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. нормативний — НОРМАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який визначає норму, правила і т. ін. чого-небудь. Словник цей ["Русско-украинский"], як зазначено в передмові до нього, нормативний і практичний (Рильський, III, 1956, 66); Нормативний наголос.  Словник української мови в 11 томах