Великий тлумачний словник сучасної мови

нуряти

нуря́ти

-яю, -яєш, недок., діал.

1》 неперех. Ширяти.

2》 перех. Занурювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нуряти — нуря́ти дієслово недоконаного виду ширяти; занурювати діал.  Орфографічний словник української мови
  2. нуряти — НУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. 1. Ширяти. Раз – і знявся [дятел], й полетів, Нуряючи над снігом синюватим... (М. Рильський). 2. що. Занурювати. Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній [воді] свої руки, мила лице, шию і рамена м'якою губкою (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. нуряти — НУРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., діал. 1. неперех. Ширяти. Раз — і знявся [дятел], й полетів, Нуряючи над снігом синюватим… (Рильський, І, 1960, 251). 2. перех. Занурювати. Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній [воді] свої руки, мила лице, шию і рамена м’якою губкою (Фр., II, 1950, 289).  Словник української мови в 11 томах