обкутий

обку́тий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обкути.

|| обкуто, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. обкутий — обку́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обкутий — ОБКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обку́ти. За якісь півгодини машталір зупинився коло старенької обкутої залізом брами (М. Олійник); * Образно. Крізь хвищу вже видно .. вежу, жовтавим камінням обкуту (М. Бажан); // обку́то, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. обкутий — ОБКУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обку́ти. За якісь півгодини машталір зупинився коло старенької обкутої залізом брами (М. Ол., Леся, 1960, 164); *Образно.  Словник української мови в 11 томах